Історія села Нестоїта

                                            Історія села Нестоїта

   В зелені кучерявих садів і лісів, серед широких полів розкинулось село Нестоїта Подільського району Одеської області – одне з найстаріших сіл області й України. Наша місцевість являє собою південний кінець Подольської височини, що пересікається з півночі на південь верхів’ями рік Тростянець та Ягорлик, порізану численними глибокими балками, ярами, деякі з них поросли лісами. Місця ці мають пологі спуски до долин.
   В минулому це батрацьке село, в якому панувала бідність, безправ’я, виснажлива праця на панському полі Юревича. Село Нестоїта засноване в 1723 році. Порівняймо: м. Подільск (Бірзула) засноване в 1779 році, м. Одеса – в 1794 році. Село Нестоїта має давню, глибоку, славну історію. Досить цікавою є історія назви села.
   Про назву села існує три легенди. Одна із них розповідає про те, що на території села знаходився під час кріпацтва пересильний пункт кріпаків, яких розподіляли по маєтках сусідніх поміщиків. Тут вони «довго не стояли». Інша легенда стверджує,що за переказами, в глибокій долині, де розкинулося нині найчудовіше село, в давні часи гуділи густі ліси і водилися в них розбійницькі зграї. І часто тут на відпочинок зупинилися подорожуючі,чумаки, а з лісових хащ на них нападали бандити. І люди із вуст в уста передавали: «Тут довго не стояти».
   Інша легенда розповідає, що село створили молдавські поселенці, які втекли від гніту турків. Село одержало назву від молдавського слова «містуіть», що означає «змішування». Серед перших поселенців були молдовани, росіяни, українці та інші. Це було і є багатонаціональне село, де мешкають українці, росіяни, молдовани, цигани. Українців все таки більше живе на території села. В кожній родині села розмовляють своєю рідною мовою, але всі вони вільно говорять українською. Сьогодні в селі мешкає біля 1500 чоловік.
   Так воно було чи ні, але сьогодні на карті існує чудове село Нестоїта.(за матеріалами краєзначої роботи "Моє село від сивої давнини до сьогодення" бібліотекаря Наталії Стопчанської).










Немає коментарів:

Дописати коментар